Serpentium morsus non petit serpents
Переклад цієї давньої латинської приказки дає змогу зрозуміти новітні канони життя – Змії змій не кусають. Хочу вас познайомити з досить повсякденною темою і провести невеличке розслідування у сфері «ДИСбалансу, КРИміналу, МІзантропії, НАЦизму І Я». По-людськи це означає просто ДИСКРИМІНАЦІЯ. Ми розуміємо, не лише завдяки соціальній рекламі, а й деяким чином ґрунтуючись на власному досвіді – насилля породжує насилля. Дискримінація навіть у маленькій сім’ї стане великою катастрофою.
Спочатку буде пізнавальна колонка: • Національна дискримінація, або просто расизм. Взагалі расизм, фашизм, екстремізм – це форми хвороби ксенофобії. При чому у деяких регіонах світу вона набуває масштабу епідемії. А як боротися з епідемією? Ніяк! Юридичне законодавство тут не допоможе, хоч лусни! І взагалі, у чому причина расизму? Причина, як завжди – у конфлікті, а він буває двохстороннім: соціальним( мусульмани не їдять, а християни їдять. Мусульмани не розуміють їх, а тому і недолюблюють) і психологічними(ненавиджу розумників! Чому? Тому що я так сказав!). • Статева дискримінація, або просто сексизм. Ну, по-перше, те що жінок взагалі слабкою статтю назвали – це вже дискримінація. «Золоту середину», я к стверджую не лише я – не знайти! Дискримінація по статі бере свій початок з далекого минулого, із самої Біблії. Ніяк не можу зрозуміти, як це так, великий Бог зробив жінку з ребра – одного з багатьох кісток скелету людини, в якій немає мозку. Дискусія на цю тему неодноразово проводилась з усіма, хто її починав. До бійки поки не доходило. І все одно б чоловіки без ребер биhttp://www.blogger.com/img/blank.gif не вижили! • Дискримінація сексуальних меншин. Розповідати для інфи тут багато не потрібно, ви і самі все чудово розумієте. У мене по цій темі проблискує ненависть. Одного разу я спитала у свого знайомого, достатньо дорослого молодого чоловіка, з роботою, машиною і сім’єю, що б він зробив, якби дізнався, що його найкращий друг – гомосексуаліст? Він мені чітко, зрозуміло і ясно відповів: « В морду дам!» Ну що тут скажеш? Правда ж, не дуже схоже на цивілізоване суспільство з високо-технологічними розробками? Наші мізки явно не встигають за нашими руками…

Мій план розслідування полягав у тому, щоб стаття грунтувалася на професіоналізмі, тому попередньо я розглянула розслідування відомих журналістів, таких як Геррі Уєба, Артема Боровика і Джина Робертса. Задача розслідування про такий негативний фактор, як дискримінація, опираючись на спеціалістів цього жанру полягала у крові і м’ясі. Я повинна заради істини пройти через побої і кислоту на обличчі. То ж почала з найменшого – дітей. Вони і є найяскравішими представниками дискримінації. Зайшовши на обідню прогулянку в київський дитсадок №79 звернулась по інформацію та допомогу до виховательки групи 4 – Валентини Яківлівни(надалі В.Я.), стаж роботи з дітьми у якої перевищує 20 років. Перед переходом до головного питання, стало цікаво як вона відноситься до дітей взагалі і ким вона їх вважає. В.Я., трохи подумавши відповіла, що діти по її думці є особистістями, в яких все закладено Богом, головне для їхнього життя це зорієнтувати на добро і допомогти розкритися, не загинути їхньому генію. Покивавши головою, спитала про дискримінацію зі сторони одних дітей до інших(що стало моїм останнім питанням). В.Я. почала свою оповідь: «Насмішки і погане ставлення в осередку групи дітлашень є одне – не правильно подана інформація. Хтось комусь сказав, що у Вані тато двірник, от усі і гноблять його. Рідше у малечі, частіше серед дорослих – це заздрість, адже всім хочеться бути кращим. Коли дітям сказали, що всі вони однакові, їм звичайно же не сподобалось це. Щасливий той, хто віддає, а не отримує. А щодо дискримінації статевої - тут править матріархат. У молодого покоління це закладено на інстинктивному рівні. Дівчата – емоції, а хлопці – амбіції…» Чесно кажучи наступні хвилин 20 я відрубилась, бо Валентина Яківлівна почала викладати мені, мабуть усю історію жіночого правління, яку знала. Подякувавши, я пішла з гарним на душі почутті, все таки нарешті перестала боятись дітей. Наступним пунктом призначення в мене було чітке роз’яснення терміну дискримінації з точки зору психології. Марина Анатоліївна з поліклініки №6 м. Києва відкривши психологічний словник, сказала що дискримінація – це неоправдана негативна поведінка до группи людей, або окремо особи. Відклавши 700-сторінкову книженцію, М.А. відкинулась на стільчик і почала свої роздуми, згадуючи молоді літа: «Найстрашніша дискримінація однозначно етнічна! Є така казка про те, як Ланцелот, приїзавши в місто підвласне Дракону, почув лише про його доброту: Дракон врятував місто від чуми і циган. «Але ж цигани дуже милі люди», - здивувався Ланцелот. Архіваріус Шарлемань здивувався і почав кричати, що вони є жахливими створіннями, хоча ніколи їх не бачив. Він кричав, що вони крадуть дітей, грабують і взагалі є поганими представниками людства. Навіть реальний Дракон був кращим, аніж міфічні цигани. Ясно, що джерелом інформації про поганих циган був не хто інший, як сам Дракон Дискримінація – це стереотип, установка і упередженість». Залишилось розібратись з одним – сексуальними меньшинами. Що ж діється в Україні, чому не схожих у нас так виділяють з товпи. Спочатку я подумала, що потрібно відвідати якийсь гей-клуб, але часу для розслідування було мало і залишилось одне – напряму поспілкуватись з нетрадиційно орієнтованим. На щастя у мене є такий друг, який залюбки розкрив за банку Ред-Буллу мене цікавлящу тему. «Отношения между многоженством и многомужием по сравнению с гей очень отличается и сравнивать это не имеет смысла. Натуралы это поймут просто как разнообразие в кровати, ведь один мужик спит с двумя или тремя ЖЕНЩИНАМИ, что есть нормальным. Если ты будешь обычным натуралом с гомофобными наклонностями, и узнаешь что твой подчиненный живет с несколькими женщинами, ты скажешь ему молодец!!! Если же ты узнаешь что твой подчиненный живет с парнем, из этого может последовать увольнение. Есть ли разница? Конечно. Вот и дискриминация.И если не отстаивать свои интересы, то так и будут на работе все молчать, бояться гнева начальства и всего общества. Уволят, найду другую работу, это не выход. И если ты не так одеваешься терпеть ухмылки, насмешки, а ты будешь с тупым покрасневшим лицом говорить: "Да нет, что Вы, я не гей, я натурал..."... Ну, ну.....» - випалив мій друг по нещастю і колишній однокласник, Мішка.
На жаль крові не було, мене не побили, про те я прийшла до висновку, що в Україні не все так погано, як здається, головне краще придивитись. Зло миттєво у цьому світі, Непозбутня доброта. Шота Руставелі