Спалахи фотокамер… професійний макіяж… нові колекції одягу… круті машини… Саме з такими словами асоціюється професія «модель». Та чи насправді модельний бізнес є таким казковим та блискучим, нам розповіла вихованка модельного агентства «Карін» Ульяна Весельська.
Можеш пригадати момент, коли з тебе нарешті спали «рожеві окуляри» і ти зрозуміла куди потрапила?
Ульяна: Ой, так, було таке… Десь півтора роки тому, одразу після закінчення школи модельного бізнесу, коли я відчувала себе просто «зіркою найвищого пілотажу» (сміється). То була моя перша робота від агентства. Ми працювали хостес на пікніку для автомобільної компанії з шостої ранку до сьомої вечора в 35-градусну літню спеку. І все було б нічого, якби нам, моделям, не видали взуття на два розміри менше. Можете собі уявити: спека і гумові кросівки не твого розміру…бррр… Тож ми, пропрацювавши, ні, промучившись певний час все ж пішли і перевзулися. За що нас потім оштрафувало агентство майже на всю суму гонорару. То був повний облом для мене.
Тобто можна сказати, що на думку моделей ніхто не звертає увагу?
Ульяна: Ніхто, ніколи й ні за яких обставин не запитає, подобається тобі щось, чи ні. Нікого не хвилює те, чи все тебе влаштовує, одяг, макіяж… От у модельєрів, наприклад, є своя задача – представити свою колекцію. А в якості «вішалок» у них і працюють моделі, які, немов безголосі роботи, мають надягнути що потрібно і дозволити малювати на своєму обличчі все, що їм заманеться. Більше того, моделей можуть поставити при вході в автосалон в страшний мороз одягнутих…в туфлі! В них така політика, бо ж вони знають, що нам за це платять гроші.
А як на рахунок конкурсів краси? Там ви теж ляльки без прав і свободи слова?
Ульяна: Ну, в моєму житті було три конкурси краси. Згадуючи два з них, а саме «Міс Теніс» та «Міс Дружби Народів», в мене виникають негативні емоції. По-перше, через необ’єктивність журі, по-друге, через ситуацію, яка виникла в зв’язку з подарунками – в мене забрали IPhonе, ну і звичайно через ставлення, адже ми і там мали мовчати і слухатися, мов німі овечки.
Можливо таке відношення повязане ще й зі складеними стереотипами про моделей, тому що у людей все ж є певне уявлення про те, хто такі моделі та як вони досягають успіху. То ж скажи, чи являєшся ти класичною представницею даної сфери бізнесу в усіх сенсах?
Ульяна: Це ти мене питаєш, чи дійсно я – тупа модель-блондинка, яка добилася успіху через ліжко? (сміється) Дійсно, про те, що моделі, - то тупі люди всі розказують, і вже загальновідомим фактом стало те, що успіх в модельному бізнесі лежить через постіль. Та бо фактично так воно і є. Багато моїх подруг якраз являються яскравими представницями вище сказаного. Та не дивлячись на закони, які панують в нашому бізнесі я живу своїми. Моє виховання не дозволяє піти на таке. Та я ж навіть ніколи оголеною не знімалася!
Ну, знятися оголеною – то дійсно важке випробування. А от як на рахунок зйомок в прямому ефірі? Я маю на увазі твою участь у програмі «Чікси, чіпси, лавандос» на телеканалі М1.
Ульяна: Оооо! То було щось! Перший досвід зйомок у прямому ефірі, та ще й тема була якраз для мене – тачки. Я їм зразу так і сказала: «Люди, ви явно за адресою!» Бо я розрізняю авто так: гарненькі і недуже. (сміється) Я так хвилювався, що в переддень випила валер’янки більше, ніж води. Але все пройшло реально класно і весело, тому що ведучі мені здорово допомагали, запитували прийнятні для мене питання, наприклад, «З якою коробкою передач я собі хочу машину?» На що я їм відповіла: «Механіку – не всі моделі, а тим більше блондинки тупі.» (сміється) Та й взагалі мені дуже сподобалося телебачення, тому я тепер подумую, щоб якось зв’язати своє подальше життя саме з ним.
Ульяна Весельська повністю розбила мої стереотипи про моделей, і я сподіваюся, що це інтерв’ю допоможе і вам відійти від них. Більше того, я можу гарантовано підписатися під тим, що Уля реально заслуговує саме прізвище Весельська, бо вся бесіда з нею супроводжувалася сміхом та позитивним настроєм. І на кінець, я хочу побажати цій блондиночці успіхів та кар’єрних злетів.
