Показ дописів із міткою інтерв'ю. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою інтерв'ю. Показати всі дописи

середа, 31 березня 2010 р.

Хто такий психолог і з чим його їдять

Інтерв'ю
Голубовська Ольга




Раніше людей, які зверталися до психолога, вважали психічно нездоровими. Проте, в сучасних умовах, коли суспільні процеси стають більш динамічними, часто виникають напружені ситуації у взаєминах між людьми. Люди стали дедалі частіше користуватися послугами психолога , а сама професія вважається однією із найактуальніших. Про тонкощі цієї професії розповіла Наталія Рець - психолог, керівник Центру з питань кризових ситуацій, автор книг та статей із сімейної психології, консультант рубрик популярних жіночих видавництв в Україні.

Наталіє, розкажіть про себе.

З дитинства я була подружкою-подушкою для всіх, хто говорив зі мною. Можливо, тому що, в мене є природне вміння слухати і чути людину, а також терпіння і співчуття. Коли я стала дорослою - зрозуміла,що моє покликання не лише вислухати людину,а ще й допомогти розібратися в обставинах чи характері, в помилках чи мотивах його вчинків. Тому свідомо обрала професію і навчання за фахом в університетах. Так, я вже 17 років займаюсь улюбленою справою, приносячи користь людям і отримуючи задоволення від самореалізації.

Як людині зрозуміти, що їй потрібно звернутися до психолога? Є така метафора, що життя – смуга чорна, смуга біла. І часто людина думає, що ще трішечки – і смуга чорна закінчиться, а потім все знову буде добре. Як не пропустити ситуацію, в якій краще піти до спеціаліста, щоб потім не стало гірше?


Психолог - це той же лікар, але не тіла, а душі. Люди самовпевнені, вирушаючи в подорож до лабіринту життя, завжди сподіваються знайти вірний для себе шлях. Та іноді заплутуються, блукаючи серед обставин, і потрапляють в безвихідне становище. Визнати свою помилку і не спроможність далі просуватися без допомоги - ось відправна крапка звернення до психолога! Якщо вистачає сил і розуму взяти себе в руки самостійно, проаналізувати ситуацію і шукати вихід - людина справляється з життєвими обставинами. Якщо ні - або кричить "хелп", або гине... Дуже довго нас виховували, що ми самі маємо вирішувати свої проблеми і просити допомоги в сторонніх це визнання слабкості. Але часи змінилися. Медицина перемагає страшні хвороби, техніка замінює наш важкий труд, а психологи допомагають вирішувати особисті проблеми.

Скільки коштують послуги психолога в Києві ?

Психологом зараз в Україні бути модно і престижно. Лише ліниві вузи не випускають спеціалістів з різних галузей психології. Та психологом як і художником треба народитися. Можна вміти малювати самому, але не навчити жодну людину правильно тримати пензлик!... Послуги з психологічної допомоги лише в Києві надають близько 2000 організацій. Вартість консультацій знаходиться в межах від безкоштовної до сотень долларів за годину.

Хто взагалі звертається до психолога?

Наш Центр надає допомогу як платно так і безоплатно. Його работа спрямована на реабілітацію постраждалих від катастроф, аварій, війни, надзвичайних ситуацій, насильств, втрати близьких чи майна, тяжкої хвороби тощо. Звертаються люди як самостійно так і через лікарів, робітників соціальних служб чи МЧС. Наша допомога спрямована і на жінок, і на чоловіків, і на дітей, а також на людей похилого віку. Якщо людина потребує допомоги - вона її отримає незалежно від наявності чи відсутності в неї коштів. Але ми надаємо також платні консультації для людей,що опинилися в складних ситуаціях вибору: сімейних ,особистих чи інтимних проблем. Ці послуги доступні за ціною і користуються все більшим попитом.


З якими проблемами люди можуть до Вас звертатись? На що вони можуть розраховувати?


Психолог - це не пігулка, яка діє сама по собі. Психолог - це людина, яка допоможе розібратися в проблемі і знайти варіанти її вирішення. Сам психолог нічого не вирішує і не змінює, він лише іде поруч з пацієнтом, даючи йому віру в себе і в свої сили. Все, що відбувається в житті пацієнта - досягнення особисто пацієнта.


В яких випадках краще вирішувати проблему самостійно?


Кожна людина має в собі природні здібності аналізувати і робити висновки. Якщо темперамент, характер чи сила волі надає можливість опанувати себе і шукати рішення життєвих проблем - то краще розраховувати на себе. Варто лише розуміти,що життя одне, воно лише твоє і чорновика немає. Якщо самостійні спроби закінчуються невдачами, наступає розчарування у собі і в людях, а загалом і у житті - варто звертатися до психолога.


Які знання психолога можуть допомогти на побутовому рівні?

Кожен собі може бути психологом, якщо зрозуміє себе, прийме себе таким яким є і полюбить себе за те, що він от такий! (сміється) Щастя - це не те, що нам дають. Це те, що ми здобуваємо самі!

вівторок, 30 березня 2010 р.

На захисті ТВОЇХ прав




«В історії людства були і більш кровожерливі епохи, але жодна з них не була так просякнута
образами насильства, як наша»

Дж. Гербнер

На сьогоднішній день у світі існує багато несправедливості, проблем, насилля… І, часом, людина не в змозі сама протидіяти цьому. Саме для того, щоб попереджувати та вирішувати конфліктні ситуації та захищати права людей була створена Міжнародна Амністія, представництво якої є і в нашій державі. Щоб зрозуміти, що конкретно представляє собою дана організація задамо декілька питань колишньому члену Міжнародної Амністії в України – Мартіну Йозесу.

- Мартин, що представляє собою Міжнародна Амністія?

- Міжнародна амністія – це всесвітня організація головною метою якої є докорінна зміна ситуації з прав людини в світі. Діяльність Міжнародної Амністії будується на таких принципах як демократія, солідарність, безсторонність, незалежність, досвідченість, професіоналізм. Тобто, головним чином, вона займається правовим захистом, мобілізуючи великі групи експертів, політиків, ЗМІ та світових артистів на захист однієї мети – захист прав людини у всьому світі.

- Хто може стати членом даної організації?

- Членом може стати будь-яка людина, яка має такі цінності як права людини, повага, незалежність, безсторонність, солідарність. Будь-яка людина, яка усвідомлює визначну роль прав людини у світі може приєднатися до цієї організації подавши формальну заяву і заплативши членські внески. Звісно, якщо така структура є в його державі. Якщо немає, то він може звернутися до Міжнародного Секретаріату і йому нададуть особливий статус.


- Зрозуміло. А, які джерела фінансування має Міжнародна Амністія України?

- В Україні Міжнародна організація представлена досить давно. Вона діє вже понад 20 років. Але, на превеликий жаль, інвестування в її розвиток відбувалося хаотично і безсистемно. До 2010 року Міжнародна Амністія в Україні розвивалася за рахунок членських внесків та благодійних пожертвувань громадян України й іноземців. Також, надавалася фінансова допомога з боку різних організацій, структур Міжнародної Амністії в Голландії, Великобританії, Польщі. Слід зазначити, що надавались і певні гранти. В тому числі це гранти фонду “Відродження”, також великі гранти посольства Нідерландів, Великобританії, Німеччини і безпосередньо самі гранти Міжнародного Виконавчого Комітету (у вигляді міжнародного трастового фонду, який видає гранти для розвитку певних компаній).

- Чи взаємодіє Міжнародна Амністія України з іншими організаціями чи урядовими структурами?

- Звичайно. До 2010 року в Україні було декілька проектів. Перший проект – це проект проти поширення расової дискримінації. Тут лобіювалися інтереси українських урядових гілок влади, в тому числі і парламенту. Були зустрічі з депутатами Верховної Ради України, також з представниками Міністерства внутрішніх справ, що, безпосередньо, є керуючим з цього приводу.

Серед Міжнародних організацій це Організація Міграції та інші благодійні правозахисні організації, які займаються проблемами расизму .
Якщо говорити про недержавні структури то це фонд “Відродження”, Харківська правозахисна група, Вінницька правозахисна група та інші.
Також ми співпрацюємо з представництвом Ради Європи в Україні і представництвом Європейського Союзу.

- Мартин, який останній проект був запроваджений Організацією?

- Останній проект, який Міжнародна Амністія в Україні розвивала – це проект «Ксенофобія». Був створений «Ксенофобія-портал», де фіксувалися злочини ксенофобії, видавалася коротка інформація, створювалися мости між жертвами порушення та правозахисними організаціями.

- Над яким проектом організація працює на даний момент?

- No comments…

- З якими проблемами ви зіштовхуєтесь в ході підготовки та реалізації проектів в Україні?

- По-перше, це те, що після Помаранчевої Революції дуже багато громадян України зневірилися в таких ідеалах як демократія, чесність, справедливість, безсторонність.

По-друге, дуже багато людей зі Сходу країни не впевненні в тому що будь-яка правозахисна діяльність відбувається без оплати. Тобто, якщо ми проводимо якусь певну акцію, то, зазвичай, дуже багато людей каже, що нам заплатили і не вірять у те, що ми все робимо за власні кошти.

По-третє, дуже багато людей Криму ставлять перепони (мол ЦРУ, КГБ і решта). Також великою проблемою для України є, скажімо, відсутність західних ідеалів підтримки будь-яких захисних діяльностей великих фондових компаній, які підтримують права людей, дітей, жінок у боротьбі за власну гідність. Ну, це в основному. І, останнє, це питання партнерів . Зазвичай, дуже багато громадських організацій в Україні є або не чинними, або створюються колишніми співробітниками міністерств чи особливих структур заради «галочки» самого Міністерства. Зазвичай з такими партнерами майже неможливо співпрацювати. Головна їх діяльність – показати видимість діяльності Міністерства, а не змінити якусь ситуацію насправді.

- Розумію…Чи є, взагалі, якийсь тиск на Організацію? Можливо з боку певних адміністративних, державних, фінансових структур?

- Взагалі є. На початку 2010 року член організації був заарештований і незаконно утриманий Представництвами МВС Криму. Член організації в Одеській області був підданий жорстокому катуванню з боку колишнього офіцера СБУ у відставці. 2 роки назад досить активний член організації був знайдений з побиттями і струсом мозку біля свого під’їзду. Тобто, таких фактів десь за останні 2 роки вистачає.

Щодо державних структур – вони не висловлюють офіційних позицій відверто і всіляко намагаються співпрацювати. Проте, факти того, що силові структури в регіонах інколи перетинають межі дозволеного також є.

- І, останнє питання. Наскільки активно громадяни України співпрацюють з вашою організацією?

- Зазвичай мало співпрацюють. Якщо говорити по регіонах, то більше співпрацюють на Заході України. Центр, Південь та Схід є більш аморфним і набагато менш активним. Взагалі, набагато легше знайти зацікавлених людей серед іноземців.

Отже, ознайомившись з діяльністю Міжнародної Амністії в Україні, ми можемо робити певні висновки, міркувати над тим, чи потрібна дана організація взагалі… Але поки ми міркуємо – Міжнародна Амністія бореться за права людей, за наші з вами права…

вівторок, 23 березня 2010 р.

Идем по жизни вместе с мудростью

Суховаровая Татьяна

интервью

"Философия" переводится как "любовь к мудрости". Один философ когда-то сказал: "Не всегда мудрость приходит с годами, иногда годы приходят одни." Но этот афоризм точно не о том человеке, у которого я беру интервью. Женщиной, которая безумно увлекается мудростью, просто ее обожает, в нашем университете считается Ольга Александровна Маруховская.

- Ольга Александровна, скажите, пожалуйста, давно ли Вы начали увлекаться философией?

Ольга Александровна: Достаточно давно, еще в студенческие годы. Но у нас тогда не было философского направления, и я закончила историческое. Также у меня дома находится огромная библиотека.

- А помогают Вам знания по философии в реальной жизни?

Ольга Александровна: Конечно, помогают! Куда ж без них? Надеюсь, что и вам помогут… (смеется)

- Как Вы оцениваете потенциал современной молодежи относительно философии?

Ольга Александровна: Будущее у философии всегда будет. А что касается молодежи, то треть действительно увлекается философией, ей это интересно, треть вообще не понимает, что это такое и зачем они пришли на пару, а еще треть – ни туда и ни сюда, присматриваются... Вот именно в первой трети молодежи я и вижу будущее философии.

- Думаете ли Вы над проблемами философии? И не хотите изложить свои мысли в какой-нибудь работе?

Ольга Александровна: Думаю. Я даже хочу написать книгу.

- Книгу? Очень интересно. И чему она будет посвящаться?

Ольга Александровна: Знаете, после выхода на пенсию я хочу написать две книги. Первая – это моя мечта, и она будет называться «Философия любви», по которой я уже начала собирать материал, а вторую я хочу написать под названием «Философия здоровья».

- А как долго Вы работаете в университете «КРОК»?

Ольга Александровна: Сейчас скажу… (пауза) с 1997 года.

- Приличный стаж. Поэтому Вы, наверное, в курсе всех событий, которые происходят в университете. Вы слышали о таком проекте как «Пираньи КРОКа»?

Ольга Александровна: Да, слышала. И читала об этом, и девочки с факультета рассказывали. Очень интересный проект.

- Тогда Вы должны знать такого человека как Белоконь Олег Анатольевич. Ведь этот проект посвящен его памяти. Что Вы можете сказать о нем?

Ольга Александровна: Да, знаю… Светлая ему память… Лучшего человека на его должность нам не найти. Даже бывало, приводят мамы студентов для поступления, так после встречи с Олегом Анатольевичем дети без сомнений выбирали наш университет… Не зря про него сказали, что он – улыбка «КРОКа». Настолько был добрый и солнечный человек.

- Что Вы можете пожелать нашим юным пиранькам?

Ольга Александровна: Успеха. Нарабатывайте навыки, и пусть это пригодится вам в жизни!