Інна Домінікіна
розслідування
На рівні міністерства Освіти і науки проводять реформування системи освіти у ВНЗ. Але на мою думку перед тим як проводити реформу необхідно точно визначитися , яка ж все-таки система освіти у кожному ВНЗ окремо. Розглянемо цю ситуацію на прикладі нашого рідного Університету «КРОК»
Всім студентам при вступі до університету розповідали що вони будуть навчатися за болонською системою , але жодному з них так толком і не пояснили «що це таке і з чим його їдять»
З Інтернет-довідки, яка доступна на сьогодні майже кожному громадянину, можна дістати коротку інформації про «Болонський процес» або «Болонську угоду». Ввівши у поле для пошуку на пошуковому сервері Google словосполучення «болонська ситема», він видасть нам 19 500тис результатів або веб-сайтів на яких міститься хоча б згадка про неї. Повну інформацію можна знайти лише на одному сайті (http://gazeta.univ.kiev.ua/?act=view&id=860)
Почнемо наш розгляд з наказу № 49 від 23.01.2004р. "Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки." У Програмі дій до наказу для "...розширення індивідуальних свобод особи..." пропонують ввести в українську освіту приблизно половину принципів Болонської декларації, на першому місці серед яких стоїть "...постійне навчання впродовж усього життя..." ;) Також у Плані заходів до цього наказу є дуже цікавий пункт: "Провести педагогічний експеримент щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу на основі критеріїв ECTS та тестування у вищих навчальних закладах." Цей самий експеримент, який і досі проводиться в нашому університеті, був затверджений наказом № 48 того ж числа. В Тимчасовому положенні до того ж наказу сформульовані основні умови експерименту, серед яких варто відзначити такі:
- Формування індивідуального навчального плану студента (Нормативні [обов'язкові] змістові модулі + Вибіркові змістові модулі)
- Зарахування змістових модулів (дисциплін), включених в індивідуальний навчальний план, здійснюється за результатами певного виду контролю якості освіти студента протягом навчального року, як правило, без організації екзаменаційних сесій.
Вже на цьому(національному) рівні організації БП варто відмітити цікаву "еволюцію" цілей і методів в порівнянні з міжнародним. Хоч деякі нововведення і з'являються, має місце тенденція до максимального пристосовування болонської системи освіти до української шляхом "правильного" розуміння певних термінів. Що ж відбувається ще далі при переході на інституційний рівень? Для того, щоб дати відповідь на це питання розглянемо експеримент з "реалізації" БП у конкретному університеті.
Також на сайті ми можемо знайти таблицю з оцінками:
A (ВІДМІННО) відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
B (ДУЖЕ ДОБРЕ) вище середнього рівня з кількома помилками
C (ДОБРЕ) в загальному правильна робота з певною кількістю значних помилок
D (ЗАДОВІЛЬНО) непогано, але зі значною кількістю недоліків
E (ДОСТАТНЬО) виконання задовольняє мінімальні критерії
FX (НЕЗАДОВІЛЬНО) потрібно попрацювати перед тим, як перескласти
F (НЕЗАДОВІЛЬНО) необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс
Фактично єдина відмінність - це наявність подвійних оцінок: двійки"з правом перездачі", і "без права перездачі" а також четвірки «з кількома помилками» і «з певною кількістю значних помилок».Загалом суть полягає у тому що необхідно працювати впродовж всього року виконуючи усі завдання та відвідуючи усі пари що в ідеалі повинно привести до 100 балів , на базі яких і ставлять оцінку «відміно».Якщо розглядати це все на прикладі нашого університету, то виглядає це приблизно так:
Відкриваємо будь-який журнал і дивимося на оцінки. В середньому половина вчителів нехтує болонською системою оцінювання, четверть переробила її на свій лад і тільки невелика група людей яка використовує БП як це необхідно.
Яскравим прикладом таких викладачів є Панфьорова Марина Анатоліївна , викладач «Історії держави і права України».Ще на початку навчального курсу вона чітко дає зрозуміти за що ви можете отримати скільки балів , враховуючи при цьому і конспект, і відвідування, і контрольні роботи та інше(як цього вимагає болонська система).До того ж у неї можливо заробити «автомат»,що значно підвищує вмотивованість студентів працювати на парах та вдома. Але навіть в неї відсутні класифікація двійок та четвірок. А також найголовніше що у нас оцінка «А»- це відміно, а от значення оцінки «В» залежить вже від думки викладача, адже в одних це тверда четвірка, а в інших - це п’ятірка. І при поступленні в міжнародний вуз спробуй поясни чому в тебе одна і та сама оцінка має різні значення.
Це один приклад, але також кожен студент хоча б раз стикався з тим, що ніби і працював на парах і всі вимоги виконував а необхідних балів не отримав, адже викладач ще оцінює і екзамен без написання якого неможливо отримати оцінку. І що тоді виходить? Вчись – не вчись, а екзамен писати доведеться. Це вже не цікаво Тим більше якщо не напишеш на відміно доведеться ще довго ходити перездавати. Зазвичай студентам найбільше подобаються ті викладачі, які все-ще використовують стару, звичну систему оцінювання з оцінками від одного до п’яти і ставлять «автомати» по поточних оцінках, що хоч іноді але заохочує студента працювати.
Отже, не так вже й просто сказати не тільки те за якою системою сьогодні оцінюють в нашому університеті а й те наскільки необхідною є вона в українських ВНЗ.
2 коментарі:
Тема обрана вдало...доволі близька студентам=)
Попрацюйте над версткою, будь ласка!
Дописати коментар