Пошелюжна Христина
Інтерв’ю
В їхніх піснях (чи темах, як Вони люблять говорити), завжди багато болю. Коли сиджу одна в кімнаті, на повний звук музика в плейлисті, вслуховуюся в кожне слово. Вони не так співають, як читають, розказують історію, яка близька кожному з нас. Хто ж ті люди, які черпають натхнення з життя і живуть тим, про що співають? Хто Вони, представники реп-культури, люди які творять нове покоління музики?
Інтерв’ю
В їхніх піснях (чи темах, як Вони люблять говорити), завжди багато болю. Коли сиджу одна в кімнаті, на повний звук музика в плейлисті, вслуховуюся в кожне слово. Вони не так співають, як читають, розказують історію, яка близька кожному з нас. Хто ж ті люди, які черпають натхнення з життя і живуть тим, про що співають? Хто Вони, представники реп-культури, люди які творять нове покоління музики?
Про це я дізнавалася у Діми Чайки – лідера молодої київської реп-групи «ГеральдикА».
Діма, скажіть, коли утворилася група «Геральдика», хто був ініціатором її створення?
Д.Ч.: Команда была основана в 2007 году. Инициатор – я. Группа состоит с троих человек. Наш стиль – underground REP, также мы работаем над альтернативной музыкой в живом исполнении, смешивая разные стили. Записали мы уже около 10 тем, еще столько же ждут записи.
Що для Вас значить реп?
Д.Ч.: Реп слушаю с 13 лет. Для меня это не просто направление музыки, это – стиль жизни.
Хто пише пісні?
Д.Ч.: Пишем все втроем. Каждый по отдельности, или вместе.
Хто Вас надихає, є Вашою музою?
Д.Ч.: Мою музу зовут Жизнь! Она меня и вдохновляет, и окрыляет.
Розкажіть, будь ласка, про «Street Art». Що це за проект і як Ви стали його учасником?
Д.Ч.: «Street Art – Честное искусство» - это проект для всех начинающих и опытных команд (промо-групп). Он заключался в проведении концертных программ.
В движение мы попали в июле 2008 года. В рамках проекта, «Геральдика» давала концерты в Днепропетровске, Ивано-Франковске.
Сейчас проект приостановлен. Возможно, он стал неинтересным для организаторов. Но главной причиной считаю, отсутствие финансовых ресурсов для продолжения развития.
Чому Ви обрали саме юридичний факультет КРОКу?
Д.Ч.: Почему юр. фак.? Считаю, что каждый из нас должен знать свои права, обязанности и уметь ими правильно пользоваться. Сейчас учусь уже на 5 курсе…
Со временем хочу получить еще 2 высшее образование, которое уже связано с музыкой.
Опишіть себе в 3 словах.
Д.Ч: Я – лысый репер (Сміється) . Этим все сказано…
Кажуть, що кожна людина живе по певному сценарію. І коли ми робимо щось нам не властиве, то змінюємо його. Що потрібно зробити Вам, для того щоб поміняти свій сценарій життя, щось таке, чого від вас не очікують?
Д.Ч.: Ух, сложный вопрос, никогда над таким не задумывался… наверно это наркотики. Да, такого от меня точно никто не ожидает. И это кардинально поменяло б мою жизнь, мое будущие.
Яке Ваше найбільше досягнення на даному етапі життя?
Д.Ч.: Понимаешь, таким какой я есть сейчас, я сделал себя сам… Мне никто не помогал, не говорил: «Послушай это, посмотри то…»
Я уже достаточно много видел и сформировался как личность. Всего, что у меня есть на данном этапе, я добился сам – это считаю своим главным достижением.
Также мои треки… Я пишу их для себя, для близких мне людей, друзей. Если они признают – это уже успех.
Поділіться своєю формулою досягнення успіху?
Д.Ч.: Формулы как такой нет. Просто надо знать чего ты хочеш и идти к этому.
Достижение успеха это понятие растяжимое. Возможно, ты считаешь, что я уже чего-то добился, кто-то подумает, что попусту трачу время. А я вообще по другому считаю. Сколько людей, столько и мнений. И все они разные.
Ваші плани на майбутнє.
Д.Ч.: Собираю деньги на аппаратуру, хочу открыть собственную студию. Пусть она будет маленькая, но не буду ни от кого завысить. Так же, планирую организовать концерт, пригласить друзей, несколько групп, будет круто…
И еще, конечно же, писать и творить. Идей в голове много, но если их не прописывать, то они складываются на стопку, как недочитанные книги. И когда оборачиваешься – видишь, что их уже под стенку… поэтому, надо доделывать все до конца, только так можно получить хороший результат.
Діма прикурює чергову сигарету, я дякую йому за приділений час. Впевнена, «Геральдику» чекають ще безліч непідкорених вершин. А мені залишається побажати Дімі Чайці успіхів і натхнення.
2 коментарі:
Інтерв"ю Пошелюжної Христини(забула зразу підписати....)
той самий банальний набір питань, що в усіх.
Помітна спроба місцями бути оригінальною. Спроба майже вдала:) Дарма не виклалися в ній повністю.
А от якби дослухалися до старої тітки Мозкової - порозумілися з конкретною темою, зібрали інфо про героя - було б цікавіше.
+ про власні відчуття писати в ліді..."такоє"... Якби Ви побачили/почули щось унікальне та одноразове, був би сенс переказу. А якщо кожен з нас може хлопців перевірити "власними вухами", то яка відчутна Вашої оцінки?
Працюйте більше перед інтрв"ю. У Вас є хист, розвивайтеся!
Дописати коментар