Представник прогресивної молоді

Інна Домінікіна

Інтерв'ю

  Коли я їхала на інтерв’ю з Сашою Дзюба, я розраховувала більше акцентувати розмову на журналістику але під час я зрозуміла що він не обмежує себе лише цим. Він взагалі себе не обмежує в плані особистого розвитку та професійного росту.

- Олександре, розкажіть нам загалом про себе. Скільки тобі років, де навчаєшся, хто твої батьки і яка в тебе сім’я?
Саша Дзюба: Мені 22 роки , я напевне ще навчаюся в КПІ у Видавничо-поліграфічному інституті , по спеціальності –Технологія виготовлення друкованих видань. Я не вчився на журналіста але коли чують назву інституту одразу думають що я навчаюся на журналіста або редактора але це не так.
- Розкажи про свою першу спроби написання статей.
Саша Дзюба: Якщо конкретно то це було на першому курсі у газеті «Поліграф».Просто після інформаційного вакууму в школі в інституті я одразу ж вліз і в студраду, і в газету і в велику кількість проектів і тут я зрозумів що якщо я візьму на себе ще щось то буде дуже важко, я реально почав розвиватися. Я почав писати в газету ,але зовсім трішки адже я знаю людей які пишуть набагато більше з меншою практикою.
- А ким ти себе вважаєш : журналістом, тренером, редактором, організатором ???
Саша Дзюба: Я представляюся так: « Мене звати Саша Дзюба , я соціальний тренер», але по направленню журналістики тому що мав великий досвід спілкування з журналістами , і практику організації молодіжних поліграфічних видань, які принесли мені велику практику написання прес релізів та багато іншого.
- Який стиль письма тобі найбільше до вподоби, в якому ти себе відчуваєш вільно
Саша Дзюба: Люблю фотографувати, а ще огляд технологій. Взагалі набагато легше писати про те що тобі до душі і те що ти знаєш у студентські роки це були поліграфічні статі так що можна сказати що, це статі. А так то фотографувати репортажі так що репортаж.
- Розкажи будь-ласка про коротко свої проекти або про ті в яких ти брав участь.
Саша Дзюба: Ой їх дуже багато але якщо в хронологічному порядку ще у школі я став членом СІМ(Спілка ініціативної молоді), також брав участь у Всеукраїнському молодіжному Саміті ООН у 2006 та на Форумі всесвітнього банку Україна-Молдова-Білорусія в 2007році на яких займався медіа підтримкою. Головний редактор газети Поліграф. У 2008 я був координатором розвитку молодіжної преси у СІМ а ще у 2006 році ми заснували Всеукраїнський фестиваль молодіжної преси і особисто я брав участь створені школи журналістики і Піар в КПІ, а ще з 2009 року менеджер «Айтідо».
- А чому ти вибрав саме цей напрям роботи, тобто журналістику та соціальну діяльність?
Саша Дзюба: Я прийшов на поліграфічний факультет вже з деяким багажем знань і тому навчатися було скучно. А в журналістикою мені подобається займатися тому що багато постійне спілкування, постійний рух і те що абсолютно відсутній графік роботи а ще навики соціального спілкування та багато інтерв’ю
- Чому ти вибрав поліграфію а не на журналістику.
Саша Дзюба: Поліграфія була мені цікава і я трішки знав, а ще це також достатньо творча професія про неї а на рахунок журналістики то я ніколи не думав серйозно цим займатися
- Розкажи свою історію того як ти потрапив в «Поліграф».
Саша Дзюба: Я прийшов так : в перший же тиждень стара редакція прийшла брати інтерв’ю і взяла у мого друга і я теж загорівся бажанням і ідеями редакція сказала що якщо є ідеї то можна розповідати і все це дійшло до того що вони вже тікали від нас, а ще на першому курсі я видав свою книжку , яка називалася «Студентський помаранчевий щоденник» .Це була збірка емоцій не тільки моїх але і моїх друзів від Помаранчевої революції .Редакція вирішила що я вмію верстати і запросила мене на роботу. Невдовзі вона розпалася і я невдовзі я став головним редактором
- А яка твоя омріяна тема , про що ти мрієш написати?
Саша Дзюба: Однозначної відповіді немає , адже теми постійно змінюються як і інтереси в житті. Наприклад колись це було інтерв’ю з ректором, Рік назад це було інтерв’ю з Керівником організації яка займається розвитком енергозберігаючих технологій.
  - Чим ти плануєш займатися в майбутньому?
Саша Дзюба: Найближчий рак я планую працювати в «Айтідо» а років через 10 я хотів би займати розвитком неформальної освіти в Україні. Також мені дуже подобається працювати соціальним тренером, Загалом за останніх півтора року життя в мене понад 100 годин де я пропрацював тренером. 
 - А хто підтримує тебе у важкі моменти, адже ти багато чим цікавишся і займаєшся досить серйозно і мені здається що інколи це не завжди вдало тай забирає масу сил?
Саша Дзюба: Це для мене важке питання. Звісно це моя сім’я але в більшості це все-таки мої друзі також обожнюю працювати разом зі своїми друзями, адже це і робота і підтримка
- Який у тебе девіз у житті?
Саша Дзюба: Мене нещодавно запитували і я довго думав. Загалом я обожнюю пробувати щось нове, прикольне і ексртимальне. А якщо конкретно то це: «Якщо вже десятий млинець комом то можливо варто починати пекти комочки»

 - Які б побажання ти висловив нашим журналістам з Піраньї?

Саша Дзюба: Якось я почув таку фразу : « Журналист должен быть чертовски амбициозен». Я би побажав щоб ви в будь-якій галузі використовували всі свої навики журналіста, а ще впевненість,адже журналіст має бути ще й достатньо впевненим.