«Піраньї КРОКу» - хто вони?

Тетяна Далявська

Інтерв’ю

В Університеті економіки та права «КРОК» 24 лютого 2010 року стартував проект під цікавою назвою «Піраньї КРОКу». Це не просто проект, що дає можливість отримати нові знання з PR, журналістики, сфери інтернет-маркетингу чи event. Це, перш за все, шанс для студентів, які мають не лише амбіції і талант, але й велике бажання поєднати особистісний розвиток з професійним.

Тож, після відбору студентів шляхом співбесід, було зібрано команди за кожним з напрямів. Ось уже три тижні вони відвідують лекції та майстер-класи, виконують практичні завдання та проходять програму з особистісного розвитку. Але хто може краще розповісти про проект, як не його учасник, а точніше учасниця: студентка юридичного факультету, представниця напрямку журналістики і просто гарна людина – Христина Пошелюжна.

Христино, чому ти обрала саме напрям журналістики, а не PR чи Інтернет-маркетинг? Ти вже мала певний досвід роботи у цій сфері? Адже ти майбутній юрист, тобто служитель закону, що підштовхнуло тебе зробити крок в бік журналістики?

Христина Пошелюжна: Коли я вперше побачила оголошення про проект «Піраньї КРОКу» і можливість спробувати себе в чомусь новому, я відразу ж вирішила, що це не, що інше як доля. Я вже давно хотіла прийняти участь у чомусь, на зразок даного проекту, оскільки, мала досить вільного часу і велике бажання проявити себе та повчитись журналістській справі у професіоналів. Що ж стосується досвіду, то я мала невеличкі публікації на юридичну тематику в газеті «Сегодня» і це мені дуже подобалось, тому нічого іншого окрім журналістики просто бути не могло. До того ж, коли вчиш 4 роки лише одні закони, де не можна відійти ні на крок вліво чи вправо, хочеться щось змінити і проект мені в цьому допоміг.

Як і всі учасники проекту ти пройшла відбірковий тур, що полягав у проходженні співбесіди. А чи була ти впевнена у своїх силах та в тому, що ти станеш учасницею команди, оскільки бажаючих взяти участь у проекті було вдосталь?

Христина Пошелюжна: Ну, коли заповняла анкету, то не дуже, але той факт, що треба пройти співбесіду мене дещо насторожив. Та всеодно я вірила в краще, хоча не була до кінця впевнена в цьому і все ж таки наважилась на цей крок. Під час співбесіди дуже переживала, хоча все одно вірила, що пройду…ну і я пройшла!

А чим ти пожертвувала, тобі потрібно було від чогось відмовитись заради у часті в проекті?

Христина Пошелюжна: Особливих жертв не було, я мала вдосталь вільного часу і потребувала чогось нового у своєму житті. Тому можу сказати, що це був, ніби ковток свіжого повітря для мене.

Заняття вже тривають три тижні і ти відвідала багато лекцій та мйстер-класів. Що вони дали тобі, що нове ти дізналась і які якості змогла розвинути в собі?

Христина Пошелюжна: Так, аж не віриться, що вже три тижні, оскільки заняття проходять дуже швидко і весело. Ну, це просто свято для мене. По-перше: я дізнаюсь дуже багато нового про журналістику і з кожним разом це все цікавіше і цікавіше, інформації багато, але практика допомагає закріпити і краще зрозуміти матеріал. По-друге: спілкування з професіоналами, такими як Саша дзюба та Оля Мозгова, які завжди вислуховують нас і допомагають у перших журналістських завданнях. Мені дуже подобається спілкуватись з людьми в яких горять очі і які дуже люблять те чим займаються, саме у них хочеться вчитись і брати з них приклад.

Але все в нашому житті колись закінчується і проект теж дійде до свого логічного завершення, незважаючи на це, ти б хотіла і надалі займатись журналістикою?І якщо так, то як ти збираєшся це робити?

Христина Пошелюжна: Так, звичайно, я хочу й надалі працювати у сфері журналістики! Напевне, для початку виберу жанр в якому буду працювати і буду писати, бо як говорить наш куратор: «Хочеш навчитись плавати – плавай».

А щоб ти хотіла побажати всім учасникам проекту?

Христина Пошелюжна: Взагалі хочу сказати, щоб вони ставили цілі і досягали їх. Та найголовніше - це віра, вона є стимулом досягти того, чого бажаєш. А про групу журналістів додам, що вони всі сильні, розумні і талановиті.

Саме так виглядає проект «Піраньї КРОКу» з середини, тобто очима його учасників. Побажаємо їм успіхів та наснаги.